Сказ та його профілактика
Сказ — це смертельне вірусне захворювання, що вражає центральну нервову систему людини та теплокровних тварин. Захворювання спричиняється вірусом родини Rhabdoviridae, роду Lyssavirus.
Вірус передається через слину інфікованої тварини, найчастіше під час укусів. Однак можливе зараження через подряпини або потрапляння слини на слизові оболонки чи відкриті рани. Зараження сказом можливе навіть під час контакту з мертвою інфікованою твариною — наприклад, через порізи чи подряпини під час розбирання туші або зняття шкури, а також під час потрапляння слини загиблої тварини на пошкоджену шкіру.
Сказ можуть переносити як домашні, так і дикі тварини, наприклад, собаки, коти, лисиці, вовки, єноти, борсуки та кажани. У контактний спосіб людей з-поміж свійських тварин найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини.
Міграція тварин сприяє занесенню сказу у будь – який населений пункт чи район міста, тому загроза сказу існує всемісцево. Наявність в населених пунктах безпритульних собак і котів, які є зв’язувальним ланцюгом між дикими та домашніми тваринами, становить реальну загрозу виникнення смертельної хвороби серед людей.
В листопаді поточного року зареєстровано 18 випадків контакту людей з хворими на сказ тваринами:
- в м.Олександрії ( 14-й мікрорайон) 21.11.2025 року лисиця забігла на територію домоволодіння та напала на домашню собаку, з мертвою лисицею контактували бабуся та її онук;
- жителі Приютівської громади (с.Бутівське) підібрали собаку у посадці, яка через 10 днів захворіла та 22.11.2025 року загинула, з твариною контактували чоловік, дружина та 4 працівника приватної ветеринарної клініки «Ковчег», м.Кременчук;
- в сім’ї жителів Попельнастівської громади ( с.Червона Кам’янка) захворів домашній кіт та 22.11.2025 року загинув, з ним контактували 3 члени сім’ї та 7 працівників приватної ветеринарної клініки «Ковчег», м.Олександрія.
У всіх цих трьох тварин був лабораторно підтверджений сказ. Наразі всі контактні отримують курс антирабічних щеплень.
Інкубаційний період ( від моменту зараження до виникнення симптомів захворювання) сказу зазвичай становить від 1 до 3 місяців, але може бути від семи днів до понад року, залежно від місця укусу, властивостей вірусу та особливостей імунної системи людини.
Перші симптоми сказу — підвищення температури та біль у місці укусу, а також відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Якщо вкусила, подряпала або заслинила тварина, негайно промийте рану водою з милом 15 хвилин або довше, потім обробіть антисептиком, що містить 70% спирту, або 5%-розчином йоду. Потім потрібно накласти, бажано, стерильну пов’язку та якомога раніше звернутись до травмопункту медичного закладу для отримання консультації у лікаря-травматолога. Не можна відмовлятись від щеплень проти сказу, якщо їх призначив лікар – травматолог чи хірург, бо антирабічні щеплення є єдиним надійним засобом захисту людей від сказу!
Не слід убивати здорових на вигляд домашніх тварин, які нанесли травми людям; їх треба ізолювати та спостерігати за ними визначений чинним законодавством термін (10-15 діб). Якщо домашня тварина загинула – необхідно звернутись до ветеринарного фахівця і далі діяти за його вказівками.
Щоб мінімізувати ризик зараження сказом, тримайтеся на відстані від безпритульних або диких тварин, не слід їх торкатися, годувати з рук чи намагатися приручити.
Ветеринарна служба проводить профілактичні щеплення проти сказу домашнім тваринам, тож потурбуйтесь, щоб ваші улюбленці вчасно отримали імунітет проти лихої хвороби. Власники тварин також повинні дотримуватись правил безпечного для оточуючих утримання тварин.
Дбайте про своє життя та дотримуйтесь порад медичних та ветеринарних фахівців.
Олександрійський районний відділ державної установи «Кіровоградський
обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», 2025 рік
Сказ та його профілактика
