Як діяти пасічнику, (алгоритм дій), якщо сталося отруєння бджіл
Якщо пасічник хоче відшкодувати заподіяні йому збитки то він повинен діяти швидко й оперативно. Адже через 3-4 дні слідів отрутохімікатів в відібраному матеріалі вже можна не знайти.
Терміново звернутись до місцевої влади (голови районної державної адміністрації, міськвиконкому, сільського чи міського голови) офіційно з письмовою заявою про отруєння бджіл з проханням про створення комісії. Склад комісії затверджується рішенням органу місцевого самоврядування та оновлюється щороку до 01 березня.
До складу комісії залучають представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки, який є головою Комісії, та представник органу місцевого самоврядування, адміністративні межі якого знаходяться ближче ніж за 10 кілометрів від пасіки, представник територіального органу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів або представник державної установи, представник територіального органу Національної поліції України, залучається власник обстежуваної пасіки або уповноважена ним особа. До роботи Комісії також можуть бути залучені за згодою фізичні особи та суб’єкти господарювання або їх представники, які використовували засоби захисту рослин у межах 10 кілометрів від розміщення пасіки, представники профільних громадських об’єднань - не більше ніж дві особи, які здійснюють діяльність у цій місцевості, представник територіального чи міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції України, представник Державної авіаційної служби України.
В акті комісія зазначає де, коли, в який час, за якої температури, якою отрутою оброблялась культура, фазу розвитку рослин, характер загибелі бджіл (поодиноке чи масове), ступінь ураження у відсотках і силу сімей після отруєння. Бажано щоб при обстеженні був присутній сам фермер чи його представник.
Після обстеження пасіки потрібно обов’язково оглянути поле, яке оброблялось і відібрати зразки рослин, про що складається відповідний акт.
Проби рослин з поля, де проводився обробіток, разом з відповідним актом направляють в акредитовану лабораторію. Доказом того, що господарство використовувало для обробітку сільськогосподарських угідь той чи інший препарат слугує журнал хімічної обробки посівів, який має обов’язково заповнюватися агрономом або відповідальною особою у господарстві та каністри із залишками препарату (при їх наявності).
Слід констатувати чи попереджались пасічники відносно вимог Закону України «Про бджільництво» не пізніше ніж за 3 дні.
Однією із важливих умов під час розгляду спірних питань є реєстрація та паспортизація пасік в районних державних лікарнях ветеринарної медицини, а також відповідно до вимог ст. 13 Закону України ″Про бджільництво″ − пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.
Без зазначеної реєстрації тяжко щось довести в суді. Ця вимога є обов’язковою, тому, що в суді буде тяжко довести, що бджоли загинули саме в результаті обробітку, а не від хвороби.
Комісійно відбирати проби. Методичні рекомендації щодо правильності відбору надають фахівці ветеринарної медицини Держпродспоживслужби. Обов’язковою умовою має бути акт відбору та відбір контрольних зразків не пізніше двох діб від моменту потрави.
Для дослідження в акредитованій лабораторії відбирають проби бджіл (400-500 мертвих, можна частково живих),
Патологічний матеріал для дослідження повинен мати супровідний лист, підписний ветеринарними спеціалістом, який відбирав і запаковував проби. У супровідному листі бажано зазначити на який отрутохімікат слід провести дослідження. Супровідний лист повинен мати штамп державної установи ветеринарної медицини.
Термін доставки проб не повинен перевищувати 1-2 доби від часу відбору при умові зберігання та доставки в холодильнику або термосі з льодом. При цьому слід вказувати у супровідних документах діючу речовину.
Акт комісії та експертиза лабораторії, яку планується дослідити – це основні документи для розгляду в суді.
Якщо ж висновком експертизи буде доведено причинно-наслідковий зв'язок між обробкою поля та загибеллю бджіл від дії визначеного отрутохімікату слід робити наступні дії, маючи акти і дані лабораторних досліджень, що підтверджують факт отруєння, визначають отруту, слід письмово звернутися до відповідача про добровільне відшкодування збитків. Якщо відповідач не погоджується на добровільне відшкодування збитків передати справу до суду.
Для цього необхідно:
Подати позовну заяву до суду, до якої слід додати копії (розпорядження сільського чи міського голови про створення комісії, акти комісії, результати лабораторного дослідження, довідку з сільської (міської) ради (можна товариства пасічників) про те скільки бджолиних сімей пасічник має на своїй пасіці, довідку про вартість бджолосімей на день отруєння (видається товариством пасічників), список свідків та експертів).
Оскільки колективних заяв суд не приймає, позовну заяву в суд треба подати кожному пасічнику в індивідуальному порядку.
Тільки за рішенням суду можна притягнути того чи іншого фермера до відповідальності та відшкодувати збитки.
Вихід із цієї ситуації полягає в налагоджені дружніх, толерантних взаємовідносин між фермерами та бджолярами, в суворому дотриманні вимог чинного законодавства.