Сьогодні ми згадуємо і вшановуємо всіх, хто загинув від злочинів і свавілля тоталітарних режимів
15 травня – День пам'яті жертв політичних репресій. 85 років тому розпочався "Великий терор" – масові політичні репресії 1937-1938 років.
"Великий терор" – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937-1938 роках з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства.
Першою мішенню політичних репресій стали державні та інтелектуальні лідери українського народу, які були творцями і носіями ідей суверенності у 1917-1918 роках. Другий тотальний і вбивчий удар було завдано по національній першооснові – українському селянству, яке споконвіку берегло генетичний фонд нації. Потім – жорстоко знищено творчу еліту та духовенство.
За період "Великого терору" на території України, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в'язниць та таборів.
Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами "вибивали" з арештованих потрібні зізнання. В 1937 році дозвіл на застосування методів "фізичного впливу на підозрюваних" (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів'ям "ліс рубають – тріски летять".
Розіграні за сценарієм показові процеси проти керівників/очільників партійних та державних осередків у 1937-1938 роках передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва.
Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв'язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
У цивілізованому світі категорично неприйнятті такі прояви тоталітарного правління як голодомори, депортації, політичні переслідування чи цькування за соціальними й іншими ознаками, і тим більше фізичне знищення людей.
Натомість, нинішня путінська росія, потворно наслідує усі ці ганебні методи, фактично вчиняючи геноцид Українського народу у XXI столітті на українських землях.
Така ситуація в Україні не лише поставила людство на межу глобальної гуманітарної катастрофи через можливий, голод, спровокований руйнуванням рашистами нашої інфраструктури і логістичних комунікацій. Повіривши брехливим заявам підлої країни-терориста, світова спільнота дозволила знову підняти голову тоталітаризму та відчути свою перевагу над тими, кого вважає слабшим.
Сьогодні Україна демонструє світові надзусилля у боротьбі проти вторгнення московської держави, вибиваючи окупанта з наших земель та виборюючи тим самим мир у всьому світі. Дякуючи нашим іноземним друзям і партнерам за підтримку у цій боротьбі, водночас констатуємо, що допомагаючи Україні, вони насправді сприяють збереженню та розвитку усіх держав та націй.
